Режим дозування:
Лікування проводиться індивідуально залежно від тяжкості, причини та локалізації кровотечі.
Дози та тривалість замісної терапії залежать від ступеня дефіциту фактора IX, локалізації та інтенсивності кровотечі, клінічного стану, віку та фармакокінетичних параметрів фактора IX, таких як показник відновлення та T1/2.
У ході лікування рекомендується визначення рівня фактора IX для визначення дози та частоти повторних введень.
Пацієнти можуть відрізнятися за клінічною відповіддю на фактор IX, досягаючи різних значень фармакокінетичних параметрів, зокрема періоду напіввиведення та показника відновлення. Розрахунок дози, що ґрунтується на масі тіла, може вимагати відповідного коригування для осіб зі зниженою або підвищеною масою тіла. Необхідний чіткий моніторинг замісної терапії, особливо у випадках серйозних хірургічних втручань шляхом визначення специфічної активності фактора IX
Для підтвердження бажаного збільшення рівня фактора IX у плазмі крові, необхідний ретельний моніторинг рівня фактора IX, та у разі необхідності, корекція дозування та частоти повторних інфузій
Побічна дія:
З боку імунної системи: частота невідома - реакції алергічного типу (задишка, свербіж шкіри, генералізована кропив'янка і шкірний висип).
З боку нервової системи: рідко – дисгевзія.
З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко – біль у кінцівках.
Протипоказання до застосування:
Підвищена чутливість до активної речовини; алергія на білки хом'ячків в анамнезі.
Застосування при вагітності та годуванні груддю:
Дослідження впливу фактора IX на репродуктивну функцію тварин не проводилися. Враховуючи, що гемофілія В у жінок виникає рідко, немає даних про застосування фактора IX при вагітності та грудному вигодовуванні. При необхідності застосування препарату, що містить нонаког гамма, лікар повинен ретельно зважити потенційний ризик та очікувану користь для кожного конкретного пацієнта.
Застосування у дітей:
Застосовується у дітей за показаннями.
Застосування у пацієнтів похилого віку:
Дані відсутні.
Особливі вказівки:
При виникненні ознак гіперчутливості пацієнтам або особам, які здійснюють догляд, рекомендується негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.
При лікуванні препаратами фактора згортання крові IX (рекомбінантного фактора згортання крові IX) пацієнтів слід контролювати на наявність нейтралізуючих антитіл (інгібіторів), що виражаються в одиницях Бетезда (БЕ) з використанням відповідних біологічних тестів.
У літературі є повідомлення про взаємозв'язок між розвитком інгібіторів до фактора IX та виникненням алергічних реакцій. Тому пацієнтів, які мають алергічні реакції, слід перевіряти на наявність інгібіторів.
Необхідно відзначити, що пацієнти з інгібіторами до фактора IX при повторному введенні фактора IX можуть мати підвищений ризик розвитку анафілаксії при наступних введеннях препарату фактора IX.
Зважаючи на наявність ризику виникнення алергічних реакцій при застосуванні концентратів фактора IX, перші введення фактора IX слід проводити за призначенням лікаря під медичним наглядом для надання належної медичної допомоги у разі розвитку алергічних реакцій.
Повідомлялося про виникнення нефротичного синдрому при спробі індукції імунної толерантності у пацієнтів з інгібіторною формою гемофілії В.
У зв'язку з наявністю потенційного ризику тромбоемболічних ускладнень, при введенні препарату, що містить нонаког гамма пацієнтам у післяопераційному періоді, новонародженим, або пацієнтам з ризиком тромботичних явищ або ДВС-синдромом слід проводити клінічне спостереження з метою виявлення ранніх ознак тромбозу та коагулопатії. обстеження. У таких випадках необхідно співвіднести користь при застосуванні препарату з можливим ризиком розвитку зазначених ускладнень.
У пацієнтів, які мають фактори ризику серцево-судинних захворювань, замісна терапія фактором IX може їх посилити.
Якщо потрібне застосування пристрою для центрального венозного доступу, існує ризик розвитку катетер-асоційованих ускладнень, таких як локальні інфекції, бактеріємія, тромбоз у місці встановлення катетера.
Невідомо, чи у пацієнтів похилого віку (65 років і старше) відрізняється відповідь на терапію в порівнянні з пацієнтами молодшого віку. Як і всім пацієнтів, вибір дози для пацієнтів похилого віку слід проводити в індивідуальному порядку.