Фейба (Feiba) - Антиингибиторный коагулянтный комплекс

Клініко-фармакологічна група:

Гемостатичний препарат

Показання:

• Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів з інгібіторною формою гемофілії А;
• Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів з інгібіторною формою гемофілії В; 
• Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів з набутими коагулопатіями внаслідок інгібіторів до факторів VIII, IX та XI; 
• Для тривалої терапії при ІІТ (програми індукції імунної толерантності) з концентратом фактора VIII, щоб уникнути розвитку кровоточивості.

Склад:

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій білого, майже білого або блідо-зеленого кольору у вигляді порошку або твердої ламкої маси.

1 фл. антиінгібіторний коагуляційний комплекс 500 ОД.

Допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат, натрію хлорид.

Розчинник: вода д/і – 20 мл.

Флакони (1) у комплекті з розчинником (фл.) та набором для розчинення та введення (голка-перехідник, голка-повітряна, голка-фільтр, шприц одноразовий, голка-"метелик" для трансфузій, голка для ін'єкцій одноразова) - пачки картонні.

Ліофілізат для приготування розчину для інфузій білого, майже білого або блідо-зеленого кольору у вигляді порошку або твердої ламкої маси.

1 фл. антиінгібіторний коагуляційний комплекс 1000 ОД.

Допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат, натрію хлорид.

Розчинник: вода д/і – 20 мл.

Флакони (1) у комплекті з розчинником (фл.) та набором для розчинення та введення (голка-перехідник, голка-повітряна, голка-фільтр, шприц одноразовий, голка-"метелик" для трансфузій, голка для ін'єкцій одноразова) - пачки картонні.

* - містить фактори II, IX і X переважно у неактивованій формі, а також активований фактор VII; коагулянтний антиген фактора VIII (FVIII C:Ag) присутній у концентрації до 0.1 ОД на 1 ОД активності препарату.

** - розчин, що містить 1 ОД, вкорочує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ) плазми з інгібітором до фактора VIII до 50% порівняно з контролем.

Фармакологічна дія:

Антиінгібіторний коагулянтний комплекс містить фактори II, IX та X переважно у неактивованій формі та активований фактор VII.Коагулянтний антиген фактора VIII (FVIII C:Ag) присутній у концентрації до 0.1 ОД на 1 ОД антиінгібіторного коагулянтного комплексу. Препарат може містити слідові кількості факторів калікреїн-кінінової системи.

Розчин, що містить 1 ОД антиінгібіторного коагулянтного комплексу, вкорочує АЧТВ плазми з інгібітором до фактора VIII до 50% значення буфера (порожня проба).

Препарат перешкоджає впливу інгібіторів до фактора VIII як in vitro, так і in vivo. Точний механізм дії не встановлено. Провідна роль механізмі дії відводиться специфічним компонентам активованого протромбінового комплексу - протромбіну (фактор II) і активованому фактору X (фактор Xa).

Фармакокінетика:

Антиінгібіторний коагулянтний комплекс містить фактори II, IX та X переважно у неактивованій формі та активований фактор VII.Коагулянтний антиген фактора VIII (FVIII C:Ag) присутній у концентрації до 0.1 ОД на 1 ОД антиінгібіторного коагулянтного комплексу. Препарат може містити слідові кількості факторів калікреїн-кінінової системи.

Розчин, що містить 1 ОД антиінгібіторного коагулянтного комплексу, вкорочує АЧТВ плазми з інгібітором до фактора VIII до 50% значення буфера (порожня проба).

Препарат перешкоджає впливу інгібіторів до фактора VIII як in vitro, так і in vivo. Точний механізм дії не встановлено. Провідна роль механізмі дії відводиться специфічним компонентам активованого протромбінового комплексу - протромбіну (фактор II) і активованому фактору X (фактор Xa).

Правила приготування та застосування препарату:

Розчин препарату готується перед введенням. Приготовлений розчин повинен бути одразу ж використаний (препарат не містить консервантів).

Приготовлений розчин вводиться внутрішньовенно повільно зі швидкістю не більше 2 ОД/кг маси тіла/хв.

Мутні розчини або розчини із суспензією не повинні використовуватися. Усі невикористані розчини мають бути знищені належним чином.

Приготування розчину концентрату:

1. Закритий флакон із розчинником (водою для ін'єкцій) нагріти до кімнатної температури (не вище 37°С).
2. Видалити захисні ковпачки з флаконів з ліофілізатом та розчинником та продезінфікувати гумові пробки на обох флаконах.
3. Перевернути і потім зняти захисну упаковку з одного кінця голки-перехідника, що додається. Проткнути цим кінцем голки гумову пробку флакона із розчинником.
4. Обережно видалити захисну упаковку з іншого кінця голки-перехідника, не торкаючись оголеного кінця голки.
5. Перевернути флакон із розчинником і проткнути вільним кінцем голки-перехідника гумову пробку флакона з ліофілізатом. За рахунок вакууму розчинник перетіче у флакон із ліофілізатом.
6. Роз'єднати флакони, видаливши голку-перехідник із флакона з ліофілізатом. Для швидшого розчинення ліофілізату флакон можна обережно обертати і похитувати.
7. Після повного розчинення ліофілізату вставити у флакон додається повітроводну голку для осадження піни, що утворилася. Видалити повітроводну голку після осідання піни.

Хімічна та фізична стабільність готового розчину становить 3 години при температурі 20°-25°С. З мікробіологічної точки зору препарат Фейба слід використовувати безпосередньо після розчинення. Готовий розчин не слід зберігати у холодильнику.

Ін'єкція/інфузія:

1. Перевернути і потім зняти захисну упаковку з голки-фільтра і насадити її на одноразовий стерильний шприц. Набрати розчин у шприц.
2. Від'єднати голку-фільтр від шприца, насадити голку-метелик, що додається, для трансфузії або одноразову голку для ін'єкцій і ввести розчин внутрішньовенно повільно.

При інфузії (в/в краплинному введенні) слід використовувати одноразову систему для трансфузій із фільтром.

Не перевищуйте швидкість введення 2 ОД/кг маси тіла/хв.

Дозування:

Препарат вводять внутрішньовенно інфузійно, зі швидкістю не більше 2 ОД/кг/хв.

Доза та тривалість лікування залежать від тяжкості порушення гемостазу, локалізації та вираженості кровотечі, а також клінічного стану хворого. При виборі дози та частоти введення слід керуватися індивідуальною клінічною ефективністю.

Рекомендована доза – 50-100 ОД/кг, максимальна разова доза – 100 ОД/кг, максимальна добова доза – 200 ОД/кг.

Коагуляційні тести (час зсідання цільної крові, тромбоеластограма та АЧТВ) зазвичай показують незначне зниження відповідних показників і не корелюють з клінічним поліпшенням, тому зазначені тести мають обмежене значення для контролю терапії.

При крововиливах у суглоби, м'язи та м'які тканини у випадках кровотеч малої та середньої інтенсивності рекомендована доза – 50-75 ОД/кг кожні 12 год. Лікування необхідно продовжувати до отримання чітких ознак клінічного поліпшення (зникнення болю, відновлення рухливості суглоба) . У випадках великих крововиливів у м'язи та м'які тканини (в т.ч. заочеревинна гематома) рекомендована доза – 100 ОД/кг кожні 12 год.

При кровотечах із слизових оболонок рекомендована доза – 50 ОД/кг кожні 6 годин при ретельному спостереженні за пацієнтом (стан місця кровотечі, динаміка гематокриту). Якщо кровотеча не припиняється, разову дозу збільшують до 100 ОД/кг, не перевищуючи максимальної добової дози 200 ОД/кг.

При тяжких кровотечах (у т.ч. крововилив у головний мозок) разова доза – 100 ОД/кг кожні 12 год. В окремих випадках препарат можна вводити з інтервалом 6 годин до досягнення чіткого клінічного покращення, але не перевищуючи максимальну добову дозу.

При хірургічних втручаннях рекомендована разова доза – 50-100 ОД/кг кожні 6 годин, не перевищуючи максимальної добової дози.

Для профілактики кровотеч у пацієнтів з інгібіторними формами гемофілії А у складі імунотолерантної терапії (ІТТ) або при неефективності ІТТ: при високих титрах інгібіторів та частими кровотечами в анамнезі препарат призначають у поєднанні з концентратами фактора VIII/100 год поки рівень інгібітору фактора VIII не знизиться до 1 Бетезда одиниці. Якщо при проведенні програм ІТТ високими дозами фактора VIII не вдається досягти імунологічної толерантності, то для профілактики кровотеч може бути показана монотерапія антиінгібіторним коагулянтним комплексом у разовій дозі 50-100 ОД/кг 3 рази на тиждень.

При внутрішньовенній інфузії слід використовувати одноразову систему для трансфузій з фільтром.

Розчин препарату готується перед введенням. Приготовлений розчин має бути використаний відразу (препарат не містить консервантів). Мутні розчини або розчини із включеннями не повинні використовуватися. Усі невикористані розчини мають бути знищені належним чином.

1 Бетезда одиниця визначається як кількість антитіл, що інгібує 50% активності фактора VIII і свіжої стандартної людської плазми після інкубації протягом 2 годин при 37°С.

Профілактика кровотеч у пацієнтів з інгібіторними формами гемофілії А в процесі проведення програм індукції імунотолерантності (ІІТ) або при неефективності ІІТ:

Пацієнтам з високими титрами інгібіторів (high-responders) та частими кровотечами в анамнезі препарат Фейба® можна призначати в поєднанні з концентратами фактора VIII у разовій дозі від 50 до 100 ОД/кг маси тіла кожні 12 год доки інгібітору фактор BU (1 BU - Bethesda Unit - одиниця Бетезда: визначається як кількість антитіл, яка пригнічує 50% активності фактора VIII у свіжій стандартній людській плазмі після інкубації протягом 2 годин при 37°С).

Якщо при проведенні програм ІІТ високими дозами фактора VIII не вдається досягти імунної толерантності, то для профілактики кровотеч може бути показана монотерапія препаратом Фейба у разовій дозі від 50 до 100 ОД/кг маси тіла 3 рази на тиждень.

Побічна дія:

При високій швидкості введення: гострий біль, оніміння обличчя та кінцівок, зниження артеріального тиску.

Часто (більше 1/100): алергічні реакції.

Нечасто (більше 1/1000): кропив'янка.

Рідко (більше 1/10000 та менше 1/1000): анафілаксія, ДВС-синдром, тромбоемболія.

Дуже рідко (менше 1/10000): інфаркт міокарда (при перевищенні максимальної дози та/або при тривалому лікуванні та/або за наявності факторів ризику тромбоемболії).

Протипоказання:

• ДВС-синдром (за наявності чітких вказівок на ДВС-синдром за даними лабораторного обстеження та/або клінічної картини; при лабораторних, гістологічних та/або клінічних ознаках ураження печінки, оскільки внаслідок уповільнення кліренсу активованих факторів згортання такі пацієнти схильні до підвищеного ризику розвитку ДВС- синдрому);
• Інфаркт міокарда;
• Гострий тромбоз та/або емболія.
• Зазначені протипоказання можна вважати відносними або абсолютними залежно від можливості застосування альтернативних методів лікування; препарат може бути використаний виключно тоді, коли застосування відповідних концентратів факторів згортання є свідомо неефективним, зокрема при високому титрі інгібіторів.

Застосування при вагітності:

Безпека застосування препарату під час вагітності та в період лактації не встановлена. Експерименти на тваринах не дозволяють судити про безпеку препарату щодо впливу на репродуктивну функцію, розвиток ембріона або плода, перебіг вагітності, пери- та постнатального періоду. У зв'язку з підвищеним ризиком тромбозів під час вагітності препарат слід призначати лише за відсутності альтернативних методів лікування та за умови ретельного медичного контролю.

Особливі вказівки:

У пацієнтів з передбачуваним або встановленим діагнозом ІХС, а також з гострим тромбозом та/або емболією застосування препарату показане лише при загрозливих для життя кровотечах.

За пацієнтами, які отримують максимальні разові дози, слід проводити спостереження щодо можливого розвитку ДВС-синдрому та/або симптомів гострої коронарної ішемії. Високі дози повинні призначатися лише на час, необхідний для зупинки кровотечі.

У разі появи клінічно виражених змін АТ та ЧСС, утруднення дихання, болю в грудній клітці та кашлю введення препарату необхідно негайно припинити та розпочати відповідні діагностичні та лікувальні заходи. Зниження фібриногену, тромбоцитопенію та/або присутність продуктів деградації фібрину/фібриногену, а також значне подовження тромбінового часу, протромбінового часу або АЧТВ свідчать про розвиток ДВЗ-синдрому.

Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які перебувають на гіпосолевій дієті, т.к. кількість Na+ у максимальній добовій дозі препарату може перевищити 200 мг.

Пацієнти з набутими коагулопатіями внаслідок наявності інгібіторів до факторів VIII, XI та XII можуть мати як схильність до кровотеч, так і підвищений ризик тромбозів.

Результати лабораторних аналізів, що проводяться для контролю ефективності лікування in vitro, таких як АЧТВ, час зсідання цільної крові та тромбоеластограма, можуть не корелювати з клінічним поліпшенням. Тому спроби досягти нормалізації цих показників шляхом збільшення дози препарату можуть бути невдалими, при цьому підвищується ризик розвитку ДВЗ-синдрому внаслідок передозування.

Оскільки для реалізації дії препарату потрібна наявність значної кількості функціонально активних тромбоцитів, у разі неадекватної відповіді на лікування рекомендується контроль кількості тромбоцитів.

Препарат виготовляється з людської плазми. При використанні медичних препаратів, виготовлених з людської плазми, неможливо повністю виключити ризик передачі інфекційних захворювань як відомого, так і невідомого походження. Однак ризик передачі інфекцій максимально знижений внаслідок ретельного відбору донорів шляхом обстеження та лабораторного скринінгу індивідуальних доз плазми та плазмових пулів на HBsAg, анти-ВІЛ та анти-HCV антитіла; тестування плазмових пулів методом полімеразної ланцюгової реакції на HBV, HCV, ВІЛ-1 та ВІЛ-2 та парвовірус В19; технологічних етапів з видалення та інактивації вірусів та інших збудників у процесі виробництва. Ефективність цих технологій підтверджено для вірусів імунодефіциту людини, вірусів гепатитів А, В та С.

Застосовувані технології видалення та інактивації можуть бути обмежено ефективні щодо деяких безоболонкових вірусів, таких, наприклад, як парвовірус В19. Інфекція парвовірусом В19 може бути небезпечною для вагітних жінок (інфікування плода) та пацієнтів з імунодефіцитом або підвищеним розпадом еритроцитів (наприклад, при гемолітичній анемії).

Слід передбачити вакцинацію пацієнтів, які отримують терапію концентратами факторів згортання проти гепатиту А і В.

Лікарська взаємодія:

Як і інші концентрати факторів згортання, препарат Фейба не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами, т.к. це може вплинути на ефективність та безпеку використання препарату. Бажано до та після введення препарату Фейба промивати загальний венозний доступ ізотонічним розчином хлориду натрію.

Не рекомендується використовувати антифібринолітичні засоби типу епсілонамінокапронової кислоти у комбінації з препаратом Фейба®. При необхідності комбінованої терапії антифібринолітиками та препаратом Фейба® інтервал між їх введенням має становити не менше 6 годин.

Передозування:

Симптоми: тромбоемболія, ДВЗ-синдром, інфаркт міокарда.

Умови та термін зберігання препарату Фейба:

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі від 2° до 8°С. Чи не заморожувати. Термін придатності – 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності.