Кетанов (Ketanov) - Знеболювальне

Виробник:

Ранбаксі Лабораторіз Лімітед, Індія

Діяча речовина:

Кеторолак (Ketorolac)

Фармакологічна група:

НПВС — Похідні оцтової кислоти та споріднені сполуки

Склад та форма випуску:

У блістері 10 шт.; в картонній пачці 1, 2, 3 або 10 блістерів.

У ампулах по 1 мл; в картонній пачці 5 або 10 шт.

Опис лікарської форми:

Таблетки: круглі, двоопуклі, покриті оболонкою білого або майже білого кольору, з гравіюванням «KVT» на одній стороні.

Розчин для ін'єкцій: прозорий, безбарвний або блідо-жовтий розчин.

Фармакологічна дія:

Болезаспокійлива, жарознижувальна, протизапальна.

Фармакодинаміка:

Кеторолак має виражену аналгетичну дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію.

Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферменту ЦОГ-1 і -2, головним чином, у периферичних тканинах, наслідком чого є гальмування біосинтезу ПГ — модульаторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторолак являє собою рацемічну суміш [-]S- і [+]R-енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S формою.

Препарат не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативної та анксіолітичної дії.

За силою аналгетичного ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує інші НПЗЗ.

Після внутрішньом'язового введення та прийому внутрішньо початок знеболювальної дії відзначається відповідно через 0,5 та 1 год, максимальний ефект досягається через 1–2 год.

Фармакокінетика:

Після прийому внутрішньо Кетанов® добре всмоктується в ШКТ - Cmax у плазмі крові (0,7-1,1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому натще дози 10 мг. Багата жирами їжа знижує Cmax препарату в крові та затримує її досягнення на 1 год. 99% препарату зв'язується з білками плазми крові, і при гіпоальбумінемії кількість вільної речовини у крові збільшується. Біодоступність - 80-100%.

Абсорбція при внутрішньом'язовому введенні - повна і швидка. Після внутрішньом'язового ведення 30 мг препарату Cmax становить 1,74–3,1 мкг/мл, 60 мг– 3,23–5,77 мкг/мл, Tmax– відповідно 15–73 та 30–60 хв.

Час досягнення рівноважної концентрації (CSS) при парентеральному та пероральному введенні — 24 год при призначенні 4 рази на добу (вище за субтерапевтичну) і становить при внутрішньом'язовому введенні в дозі 15 мг — 0,65–1,13 мкг/мл, 30 мг - 1,29-2,47 мкг/мл; після прийому внутрішньо 10 мг - 0,39-0,79 мкг/мл. Об'єм розподілу становить 0,15-0,33 л/кг. У пацієнтів з нирковою недостатністю обсяг розподілу препарату може збільшуватись у 2 рази, а його R-енантіомера на 20%.

Проникає в грудне молоко: після прийому матір'ю першої та другої дози кеторолаку (10 мг) Cmax у молоці досягається через 2 години і становить відповідно 7,3 та 7,9 нг/л.

Більше 50% введеної дози метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, що виводяться нирками, та р-гідроксикеторолак. Виводиться на 91% - нирками, 6% - через кишечник.

T1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5,3 год (3,5-9,2 год після в/м введення 30 мг і 2,4-9 год після прийому внутрішньо 10 мг). T1/2 подовжується у літніх пацієнтів та коротшає у молодих. Функція печінки не впливає на T1/2. У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі крові 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T1/2 становить 10,3-10,8 год, при більш вираженій нирковій недостатності - більше 13,6 год.

Загальний кліренс становить при внутрішньом'язовому введенні в дозі 30 мг 0,023 л/кг/год (0,019 л/кг/год - у літніх пацієнтів), прийомі внутрішньо в дозі 10 мг - 0,025 л/кг/год; при нирковій недостатності з концентрацією креатиніну в плазмі крові 19-50 мг/л при внутрішньом'язовому введенні в дозі 30 мг - 0,015 л / кг / год, при прийомі внутрішньо 10 мг - 0,016 л / кг / год.

Не виводиться під час гемодіалізу.

Показання для застосування. Кетанов:

Больовий синдром середньої та сильної інтенсивності різного генезу (в т.ч. у післяопераційному періоді, при онкологічних захворюваннях).

Протипоказання:

• Підвищена чутливість до кеторолаку або інших НПЗЗ, «аспіринова астма», бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіповолемія (незалежно від її причини), дегідратація;
• Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у стадії загострення, пептичні виразки, гіпокоагуляція (в т.ч. гемофілія);
• Печінкова та/або ниркова недостатність (креатинін плазми вище 50 мг/л);
• Геморагічний інсульт (підтверджений або підозрюваний), геморагічний діатез, одночасний прийом з іншими НПЗЗ, високий ризик розвитку або рецидиву кровотечі (в т.ч. після операцій); порушення кровотворення;
• Вагітність, пологи та період лактації;
• Дитячий вік до 16 років (ефективність та безпека не встановлені);
• Знеболення перед та під час хірургічних операцій (через високий ризик кровотечі);
• Лікування хронічного болю.

З обережністю:

• Бронхіальна астма;
• Холецистит;
• Хронічна серцева недостатність;
• Артеріальна гіпертензія;
• Порушення функції нирок (креатинін плазми нижче 50 мг/л);
• Холестаз; активний гепатит;
• Сепсис;
• Системна червона вовчанка;
• Літній вік (старше 65 років);
• Поліпи слизової оболонки носа та носоглотки.

Побічні дії:

Частота розвитку побічних явищ визначається наступним чином: часто більше 3%; менш часто - 1-3%; рідко - менше 1%.

З боку травної системи: часто (особливо у літніх пацієнтів старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту) - гастралгія, діарея; менш часто - стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко — нудота, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (в т.ч. з перфорацією та/або кровотечею — абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній ділянці, мелена, блювання на кшталт «кавової гущі», нудота, печія та ін.), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.

З боку сечовидільної системи: рідко - гостра ниркова недостатність, біль у попереку з або без гематурії та/або азотемії, гемолітичний уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, ниркового генезу.

З боку органів чуття: рідко - зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в т.ч. нечіткість зорового сприйняття).

З боку дихальної системи: рідко - бронхоспазм або диспное, риніт, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).

З боку ЦНС: часто головний біль, запаморочення, сонливість; рідко - асептичний менінгіт (лихоманка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї та/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз.

З боку серцево-судинної системи: менш часто - підвищення АТ; рідко — набряк легень, непритомність.

З боку органів кровотворення: рідко - анемія, еозинофілія, лейкопенія.

З боку системи гемостазу: рідко - кровотеча з післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча.

З боку шкірних покривів: менш часто - шкірний висип (включаючи макулопапулезний висип), пурпура; рідко - ексфоліативний дерматит (лихоманка з ознобом або без, почервоніння, ущільнення або лущення шкіри, набрякання та/або болючість піднебінних мигдаликів), кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.

Місцеві реакції: менш часто - печіння або біль у місці введення.

Алергічні реакції: рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість в грудній клітці, свис.

Інші: часто - набряки (особи, гомілок, кісточок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); менш часто - підвищена пітливість; рідко — набряк язика, лихоманка.

Взаємодія:

Одночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗЗ, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок ШКТ та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

Спільне призначення з парацетамолом підвищує нефротоксичність, з метотрексатом - гепато-і нефротоксичність. Спільне призначення кеторолаку та метотрексату можливе лише при використанні низьких доз останнього (контролювати концентрацію метотрексату у плазмі крові).

Пробеніцид зменшує плазмовий кліренс та об'єм розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію у плазмі крові та збільшує період його напіввиведення. На фоні застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу метотрексату та літію та посилення токсичності цих речовин.

Одночасне призначення з непрямими антикоагулянтами, гепарином, тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном та пентоксифіліном підвищує ризик виникнення кровотечі. Знижує ефект гіпотензивних та діуретичних препаратів (знижується синтез ПГ у нирках). При комбінуванні з опіоїдними аналгетиками дози останніх можуть бути суттєво знижені.

Антацидні засоби не впливають на повноту всмоктування ліків.

Підвищується гіпоглікемічна дія інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів (необхідний перерахунок дози).

Спільне призначення з вальпроатом натрію спричиняє порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує концентрацію у плазмі крові верапамілу та ніфедипіну.

При призначенні з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (в т.ч. із препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичності.

Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку та підвищують його концентрацію у плазмі крові.

Розчин для ін'єкцій не слід змішувати в одному шприці з морфіну сульфатом, прометазином та гідроксизином через випадання осаду.

Фармацевтично несумісний із розчином трамадолу, препаратами літію.

Розчин для ін'єкцій сумісний з фізіологічним розчином, 5% розчином декстрози, розчином Рінгера та Рінгера-лактату, розчином «Плазмаліт», а також з інфузійними розчинами, що містять амінофілін, лідокаїну гідрохлорид, допаміну гідрохлорид, інсулін людини короткої дії.

Спосіб застосування та дози:

Пігулки: Всередину одноразово або повторно в залежності від тяжкості больового синдрому. Одноразова доза - 10 мг, при повторному прийомі рекомендується приймати по 10 мг до 4 разів на добу в залежності від вираженості болю; максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг.

При внутрішньому прийомі тривалість курсу не повинна перевищувати 5 днів.

Розчин для ін'єкцій: В/м (глибоко), у мінімально ефективних дозах, підібраних відповідно до інтенсивності болю та реакції пацієнта. При необхідності одночасно можна додатково призначити опіоїдні аналгетики у зменшених дозах.

Разові дози при одноразовому внутрішньом'язовому введенні:

• Пацієнтам до 65 років - 10-30 мг залежно від тяжкості больового синдрому;
• Пацієнтам старше 65 років або з порушенням функції нирок - по 10-15 мг.

Дози при багаторазовому внутрішньом'язовому введенні:

• Пацієнтам до 65 років - 10-30 мг, потім - по 10 - 30 мг кожні 4 - 6 год;
  
• Пацієнтам старше 65 років або з порушенням функції нирок - по 10-15 мг кожні 4-6 год.

Максимальна добова доза при внутрішньом'язовому введенні для пацієнтів до 65 років не повинна перевищувати 90 мг, а для пацієнтів віком від 65 років або з порушеною функцією нирок - 60 мг.

При парентеральному введенні тривалість курсу лікування не повинна перевищувати 5 днів.

При переході з парентерального введення препарату на прийом внутрішньо сумарна добова доза обох лікарських форм у день переведення не повинна перевищувати 90 мг для пацієнтів до 65 років та 60 мг для пацієнтів старше 65 років або з порушеною функцією нирок. При цьому доза препарату у таблетках у день переходу не повинна перевищувати 30 мг.

Передозування:

Симптоми:

• Абдомінальний біль 
• Нудота 
• Блювання 
• Виникнення пептичних виразок шлунка або ерозивного гастриту 
• Порушення функції нирок
  
• Метаболічний ацидоз

Лікування:

• Промивання шлунка
• Введення адсорбентів (активоване вугілля) та проведення симптоматичної терапії (підтримання життєво важливих функцій в організмі).
• Не виводиться достатньо за допомогою діалізу.

Особливі вказівки:

Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 год.

Гіповолемія збільшує ризик розвитку побічних реакцій з боку нирок. При необхідності можна призначати у комбінації з наркотичними анальгетиками.

Кетанов® не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації, що підтримує анестезії та знеболювання в акушерській практиці.

Не використовувати одночасно з парацетамолом понад 5 днів. Пацієнтам з порушенням зсідання крові призначають препарат тільки при постійному контролі числа тромбоцитів, що особливо важливо в післяопераційному періоді, коли потрібний ретельний контроль гемостазу.

Оскільки у значної частини пацієнтів при призначенні Кетанова розвиваються побічні ефекти з боку ЦНС (сонливість, запаморочення, головний біль), рекомендується уникати виконання робіт, що вимагають підвищеної уваги та швидкої реакції (водіння автотранспорту, робота з механізмами тощо).

Умови зберігання препарату Кетанов:

У захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності препарату Кетанов:

3 роки.