ЛонгЕйт (LongEight) - Фактор згортання крові VIII
Групова приналежність:
Гемостатичний засіб
Міжнародне найменування:
Чинник згортання крові VIII (Coagulation Factor VIII)
Лікарська форма:
Розчин для інфузій [заморожений], розчин для внутрішньовенного введення [заморожений], ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного введення
Фармакологічна дія:
Чинить гемостатичну дію при підвищеній кровоточивості, пов'язаній зі зниженням активності антигемофільного глобуліну (фактора VIII), фактора Віллебранда та фібринстабілізуючого фактора.
Виробник:
Франция
Показання:
Профілактика та лікування гемофілії А, хвороби Віллебранда, кровотеч ін. етіології на тлі різкого зниження концентрації фактора VIII у плазмі.
Протипоказання:
Гіперчутливість.
Побічні дії:
Парестезії слизової оболонки ротової порожнини (лікування не вимагає, зникає відразу ж після закінчення трансфузії);
При наявності в анамнезі реакцій на трансфузію компонентів крові – озноб та гіпертермія (купуються введенням препаратів Ca2+ та антигістамінних засобів), алергічні реакції, утворення антитіл до фактора згортання крові VIII.
Спосіб застосування та дози:
При введенні препарату слід враховувати сумісність щодо АВО-груп крові. Для розморожування мішок із замороженим розчином препарату поміщають у водяну баню при температурі 35-37 С.
Препарат розчиняється повністю протягом 7 хв.
Отриманий жовтуватого кольору розчин не повинен містити пластівців і застосовується відразу після розчинення. Вводиться внутрішньовенно струминно, повільно за допомогою шприца або системи для переливання з фільтром одноразового використання.
Доза препарату залежить від вихідної концентрації фактора VIII у плазмі, характеру та локалізації кровотеч, ступеня ризику хірургічного втручання, наявності в крові хворого на специфічний інгібітор, здатного нейтралізувати активність фактора згортання крові VIII.
Доза препарату виражається в одиницях активності згортання крові VIII. Для забезпечення ефективного гемостазу при найчастіших ускладненнях гемофілії (гемартрози, ниркові, ясенові та носові кровотечі), а також при видаленні зубів, активність фактора згортання крові VIII у плазмі повинна бути не нижче 20%, при міжм'язових гематомах, шлунково-кишкових кровотечах, перелом , травма - не нижче 40%, при більшості хірургічних втручань - не менше 70%. Доза препарату, необхідна для підвищення активності фактора згортання крові VIII у крові до заданого значення, розраховується з таким урахуванням, що при введенні препарату в кількості 1 ОД/кг збільшує активність згортання крові VIII у крові в середньому на 1%, за формулою: X = YxZ/100, де X – доза препарату; Y - маса тіла хворого на кг; Z - необхідна активність фактора зсідання крові VIII в крові хворого, 100 - мінімальна активність фактора зсідання крові VIII в одиницях активності в 1 дозі.
Після повної зупинки кровотечі введення препарату хворим на гемофілію здійснюють з інтервалом 12-24 год і в дозі, що забезпечує підвищення активності фактора згортання крові VIII не менше ніж на 20%. Таке лікування продовжують протягом кількох днів до повного усунення запальних змін або видимого зменшення розмірів гематоми.
При хірургічних втручаннях гемостатичну дозу вводять за 30 хв до операції.
При масивному кровотечі роблять заповнення крововтрати. Розчин препарату повторно вводять в кінці операції в дозі, що дорівнює половині початкової.
Протягом 3-5 днів після операції необхідно підтримувати концентрацію фактора зсідання крові VIII у крові хворого в тих же межах, що й під час операції. Надалі післяопераційному періоді для підтримки гемостазу достатньо підвищити активність фактора зсідання крові VIII до 20%.
Тривалість гемостатичної терапії становить здебільшого 7-14 днів і від характеру хірургічного втручання, локалізації кровотечі, репаративних особливостей тканини.
Особливі вказівки:
Лікування хворого на гемофілію доцільно поєднувати з одночасним призначенням антифібринолітичних засобів та кортикостероїдів у профілактичних та середніх терапевтичних дозах. Контроль ЧСС необхідно проводити до та під час терапії, при значному підвищенні ЧСС – уповільнити швидкість інфуції або припинити введення препарату.
