Зайцегуб п'янкий (Lagochilus inebrians Bunge)

Зайцегуб п'янкий (Lagochilus inebrians Bunge)

Сімейство губоцвіті – Lamiaceae Lindl. (Labiatae Juss.).

Зайцегуб п'яний - напівчагарник висотою 24-60 см зі стрижневим коренем і численними прямостоячими простими або гіллястими колючими стеблами. Листя на черешках, злегка шкірясте, супротивне; біля основи клиноподібні, три-п'ятироздільні, з округлими, іноді надрізаними лопатями. Квітки в мутовках двогубі, блідо-рожеві. Плід - чотири довгасті коричневі горіхи, укладені після дозрівання в чашку, що залишається. Цвіте у червні-вересні.

З лікувальною метою заготовляють квіти і листя зайцегуба п'янкого протягом усього періоду цвітіння. Сушать у тіні на брезенті або чистих глиняних майданчиках. Збирають листя та квітки. Поширений в Узбекистані, Таджикистані (на Памірі, Алтаї).

У квітках і листі міститься лагохілін, що є чотирихатомним спиртом. У листі виявлено ефірну олію, дубильні речовини, цукру, органічні кислоти, аскорбінова кислота, каротин, вітамін К, мікроелементи, солі кальцію, флавоноїди, із суми яких виділено рутин, гіперозид. Для водного настою та спиртової настойки чашолистків, квіток та листя зайцегуба характерна сильна кровоспинна дія, при цьому прискорюється процес згортання крові, зменшується проникність стінок кровоносних судин. Препарати зайцегуба мають також заспокійливу дію на центральну нервову систему, знижують кров'яний тиск, підвищують тонус гладкої мускулатури матки.

Препарати зайцегуба п'яного приймають внутрішньо при різних кровотечах - легеневих, носових, гемороїдальних, кровотечах на грунті фіброматозу матки, ювенільних, травматичних, а також для профілактики кровотеч перед хірургічним втручанням, екстракцією зуба, перед очікуванням рясних Геноха та інших геморагічних діатезах, а також при лікуванні кропив'янки, екземи, нейродерміту, червоного плоского лишаю.

При призначенні препаратів зайцегуба у хворих на гемофілію зменшується кровоточивість, швидко розсмоктуються гематоми в суглобах та підшкірній клітковині, підвищується вміст у крові антигемофільних імуноглобулінів. При гемофілії препарати зайцегуба застосовують як внутрішньо, так і місцево. Настоянкою зайцегуба п'яного змочують марлеві серветки, які прикладають до ранових поверхонь, що кровоточать.

Настій зайцегуба п'яного призначають внутрішньо при глаукомі, а також комплексному лікуванні хворих на ревматизм для зменшення проникності капілярів та зниження гіпокоагулюючого ефекту саліцилатів, також як десенсибілізуючий засіб. Встановлено, що препарати зайцегуба підвищують працездатність та витривалість в умовах високої температури та підвищеної сонячної радіації.

Позитивні результати при застосуванні препаратів зайцегуба у хворих з функціональними захворюваннями центральної нервової системи пов'язані з їхньою седативною дією, внаслідок якої покращується сон, зникають афективна збудливість, сльозливість та інші симптоми.

Хімічний склад:

Квітки (основну масу яких становлять філіжанки) і листя містять дитерпеновий спирт - лагохілін. Листя містить також ефірну олію, дубильні речовини (11-14%), органічні кислоти, каротин (6-10 мг%) і вітамін С (4,02-7,73 мг%). Крім того, у листі встановлено вміст багатьох мікроелементів.

Рецепти приготування:

1. Настій готують із листя у співвідношенні 1:10 або 1:20. Листя подрібнюють, заливають окропом і на водяній бані нагрівають при частому помішуванні 15 хвилин, охолоджують протягом 45 хвилин при кімнатній температурі. Як седативний засіб настій призначають дорослим по 1 столовій ложці 3-6 разів на день. При хронічних кровотечах та для профілактики крововтрат після гінекологічних та інших операцій призначають по 2 столові ложки настою 3-5 разів на день. При геморагічних діатезах, екземі, кропив'янці, нейродермітах, червоному плоскому лишаї по 1/3 склянки 3-5 разів на день. Для місцевого застосування готують настій 1: 10 із дотриманням правил асептики.
2. Настоянка зайцегуба – прозора рідина, ароматна, пекучого смаку. Готується з листя зайцегуба на 70% спирті. Приймають по 1 чайній ложці 3 десь у день 1/4 склянки води. Для зупинки загрозливих кровотеч по 1-2 чайні ложки настоянки в 1/4 склянки води. При зменшенні кровотечі добову дозу настойки зменшують. При геморагічних діатезах призначають по 3 чайні ложки на прийом 5 разів на день. Випускається у скляних флаконах по 50 мл.