Перехід кордону для гемофіліків під час війни

Під час війни багато хто замислюється про те, щоб виїхати з країни. Тим більше, багато європейських країн готові приймати біженців у себе в країнах. У тому числі і хворих на гемофілію.Але у багатьох виникає питання, а як же перейти кордон, якщо вік призовний.

Для переходу кордону потрібен військовий квиток з печаткою про ВИКЛЮЧЕННЯ з військового обліку. Не зняття, а саме Виняток, це дуже важливо і відіграє величезну роль! Відповідно до Закону України про військову службу Стаття 37. Рункт 6. Пп 3.Або зняття з військового обліку за групою Стаття 12а (Указ Міністерства оборони України №402 від 2008р. Якщо ви проходили лікувально-військову комісію ще за СРСР, то стаття 13а наказу №260 Міністерства оборони від 1987 року).Якщо немає військового квитка з потрібним друком, то вас із країни не випустять.

13.03.2022 Міністерство соціальної політики України опублікувало на своїй офіційній сторінці посаду про те, що наразі не потрібно мати військовий квиток. А достатньо пред'явити пенсійну на 1 або 2 групу інвалідності або довідку з МСЕК для переходу кордону. А для супроводжуючого члена сім'ї (навіть чоловіка призовного віку) потрібно надати документ, що підтверджує, що він насправді член сім'ї, що він офіційно доглядає інваліда (і що такий догляд взагалі необхідний).

Уряд спростив перетин кордону для окремих категорій людей з інвалідністю і їхніх супроводжуючих

Марина Лазебна, Міністр соціальної політики України, повідомила, що за ініціативою Мінсоцполітики Уряд спростив процедуру перетину кордону для окремих категорій людей з інвалідністю і супроводжуючих їх осіб, а також посилив контроль за виїздом дітей з вразливих категорій.

Зокрема, згідно рішення Уряду, люди з інвалідністю І та ІІ груп, незалежно від віку, мають право перетинати державний кордон України за наявності одного з таких документів:

• довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією,
• або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України „Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”,
• або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу. 

«Ми побачили, що зараз, під час термінової евакуації люди з інвалідністю стикаються з декількома проблемами на кордоні. Перша – це те, що велика кількість чоловіків з інвалідністю І та ІІ груп віком від 18 до 60 років не мають взагалі військових квитків. А у тих, хто має, відсутня у квитку відмітка про непридатність до військової служби.

В мирний час у них просто не було потреби оформлювати квиток або проставляти відмітку про непридатність до служби.
Але зараз прикордонники не пропускають їх через кордон та направляють на медкомісію у військомати для отримання довідки про непридатність до військової служби. З цим стикнулись тисячі чоловіків з інвалідністю І та ІІ груп, зокрема, повністю незрячі, чоловіки, які пересуваються на колісних кріслах або постійно пересуваються за допомогою милиць. 

Для того, щоб не наражати людей на небезпеку та не створювати їм зайві складнощі, ми розширили перелік документів, які підтверджують групу інвалідності, і можуть бути підставами для пропуску на кордоні», - прокоментувала Марина Лазебна.  
Також згідно рішення Уряду, разом з кожною людиною з інвалідністю І та ІІ групи, які потребують постійного догляду, дозволено перетинати кордон одному із членів сім’ї першого ступеня споріднення, який досяг 18-річного віку, або одній іншій особі яка досягла 18-річного віку та здійснює догляд відповідно до законодавства. Документом, який підтверджує здійснення догляду в даному випадку може бути посвідчення, довідка про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

Людину з інвалідністю, яка визнана недієздатною або обмежена у дієздатності,  може супроводжувати один опікун, піклувальник або член сім’ї першого ступеня споріднення, який досяг 18-річного віку.  

«Супроводжуючий при виїзді за кордон для людини з інвалідністю, яка потребує догляду, - це питання життєвої необхідності. Ми визначили, що супроводжувати може один з батьків, один з подружжя, доросла дитина, опікун, піклувальник або інша особа, яка здійснює догляд за такою людиною і отримує за це гарантовані державою виплати. І все. Лише одна доросла особа незалежно від віку і статі», - прокоментувала Марина Лазебна. 

Міністр повідомила, що Мінсоцполітики вже напрацювало необхідні зміни до законів. Але оскільки питання термінове, люди просто зараз стикаються з перешкодами при перетині кордону, і від цього може залежати їхнє життя та здоров’я, то до прийняття змін до законів відповідні спрощення ухвалені рішенням Уряду.

За фактом, багато хто виїжджав поле опублікування цього закону, зіткнулися з безліччю проблем. У тому числі й з тим, що прикордонники не отримували жодних нових вказівок і не хочуть випускати без військового квитка із потрібними позначками. Адже раніше в законі було формулювання "не згортання крові", і прикордонники поняття не мають що гемофілія це воно і є. Вони дивляться лише на офіційні документи.

Нам залишається тільки сподіватися, що новий закон швидко набере сили і всі прикордонники знатимуть про нього.

Перламент ухвалив законопроект 7140-1 про звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та інших категорій осіб. Подробиці:

Звільняються від військової служби (термінової, під час особливого періоду та мобілізації) окремі категорії військовозобов'язаних, які:

• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі. дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органу, вимагає паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (дружиною), дитиною, а також батьками своїми або дружини (дружина), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
• мають дружину (дружина) з числа осіб з інвалідністю та/або одного з- своїх батьків або батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I або II групи; здійснюють опіку (піклування) за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною або обмежено дієздатною;- зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи;
• зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду;
• зайняті постійним доглядом за особами, які потребують відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.