Підготовка пацієнта з гемофілією до аналізів

Шановні пацієнти перед лабораторною діагностикою систем гемостазу необхідно правильно підготуватись. Від цього залежить точність та коректність результатів аналізів. Пропонуємо Вам ознайомитись з інформацією про підготовку:

Підготовка пацієнта до дослідження гемостазу.

1. Протягом кількох днів до дослідження пацієнту необхідно утриматись (якщо це можливо) від прийому медикаментозних та гомеопатичних препаратів, біоактивних добавок, фітотерапевтичних засобів. На результати дослідження можуть впливати: анальгетики, нестероїдні протизапальні препарати, протисудомні препарати та антибіотики, які призводять до пригнічення функції тромбоцитів та зниження їх кількості. Оральні контрацептиви, гормонотерапія (глюкокортикоїди та ін.), навпаки, викликають підвищену агрегацію тромбоцитів.
2. Оскільки параметри гемостазу мають добову змінність і залежить від добових біоритмів, кров бажано набирати вранці 7-9 годин.
3. Забір крові краще проводити натще або після легкої їжі без жирних продуктів із достатньою кількістю рідини.
4. У хворих, які отримували замісну трансфузійну терапію (плазму, препарати факторів згортання та ін.), «відмивний» період має становити 5-7 діб (у дітей 10 діб).
5. Забір крові для визначення інгібіторів факторів зсідання також потребує «відмивний» період. За необхідності дослідження можна проводити не раніше ніж 72 години після останнього введення концентратів факторів згортання. 
6. У разі терапії еміцизумабом коагулологічні обстеження можна виконувати через 1 міс після останнього введення.
7. Вікові гормональні зміни, травми та хірургічні операції викликають підвищення вмісту фактора Віллебранда та ФVIII.
8. Під час обстеження жінок дітородного віку необхідно звернути увагу до фази менструального циклу. Наприклад, рівень ФVIII та фактора Віллебранда найнижчий у фолікулярній фазі. Тому для діагностики хвороби Віллебранда кров бажано набирати у перші 4 дні менструального циклу.
9. Високий рівень естрогенів та прогестерону, особливо під час вагітності, викликають зростання активності згортаючих факторів. Вже з 2 місяці вагітності можна спостерігати зміни показників у бік гіперкоагуляції: підвищується концентрація фібриногену, вміст факторів II, VII, VIII, IX, X та зростає агрегація тромбоцитів; відбувається пригнічення фібринолізу. Діагностику хвороби Віллебранда можна проводити через 4-6 місяців після пологів.
10. Характер харчування та наявність шкідливих звичок (надмірне вживання алкоголю, кофеїну чи куріння) можуть викликати зміни у гемостазі. Наприклад, рибна дієта протягом кількох тижнів, вживання вітамінів С, Е, цибулі, часнику може супроводжуватися зниженням кількості та агрегації тромбоцитів. Хронічний алкоголізм та куріння сигарет також викликають тромбоцитопенію, тромбоцитопатію та погіршують адгезію тромбоцитів.
11. Фізичне навантаження призводить до зростання агрегаційної функції тромбоцитів, активності факторів зсідання, може активувати фібриноліз. Вже за кілька хвилин фізичні зусилля концентрація ФVIII (IX) та фактора Віллебранда може зростати у 2-3 рази та утримуватися на підвищеному рівні до 12 годин. Тому дослідження бажано виконувати у пацієнтів, які лежали не менше 15-20 хв.
12. Стрес може спричинити зниження активності факторів згортання V, VIII, IX, яке триває кілька днів.

Зберігання та транспортування крові, призначеної для дослідження гемостазу:

1. Закриті вакуумні пробірки можна зберігати деякий час при кімнатній температурі (+18+25°С). Усі дослідження мають бути виконані не пізніше 4 годин після забору крові.
2. Активність факторів згортання та функцію тромбоцитів визначають насамперед не пізніше 2,5 години з моменту забору крові.
3. Плазму пацієнта не можна охолоджувати! Це призводить до холодової активації та зниження рівня ФVII, ФХІІ, ФVIIІ, зростання фібриногену, зміни функції тромбоцитів.
4. Іктерична кров, кров зі згустками, гемолізом, ліпімією не досліджується.

Заморожування крові для аналізу:

1. Центрифуговану безтромбоцитну плазму можна заморожувати. За температури -20°С заморожені зразки зберігаються 3 міс., при -70°С – 6 міс.
2. Перед аналізом плазму швидко розморожують протягом 3-5 хв при +37 °C. Дослідження виконують протягом 1 години після розморожування.
3. У разі потреби венозна стабілізована кров транспортується до лабораторії при температурі +18°С - +25°С не довше 1 години після забору.
4. Надмірне струшування пробірок при транспортуванні призводить до гемолізу та утворення піни, що надалі може вплинути на правильність отриманих результатів.
5. Якщо температура повітря більша за +25°С, матеріал транспортується в термоконтейнері з 1 холодоагентом.
6. При транспортуванні біологічний матеріал маркується та супроводжується напрямом.

ДЖЕРЕЛО: Красівська В.В., Стасишин А.В., Новак В.Л. Лабораторна діагностика вроджених геморагічних захворювань: Навчальний посібник. - Львів: РПО "Тріумф", 2014. - 71с.