Фармакологічна дія:
Рекомбінантний антигемофільний фактор. Підвищує активність фактора згортання VIII у плазмі, має здатність тимчасово коригувати відповідні порушення згортання.
Мороктоког альфа є глікопротеїном з молекулярною масою 170 kDa, що складається з 1438 амінокислот. Має послідовність амінокислот, яка можна порівняти з формою 90+80 kDa фактора згортання VIII, та посттрансляційні модифікації, які аналогічні таким у молекулі, виділеній із плазми. Мороктоког альфа має in vitro характеристики, порівняні з ендогенним фактором згортання VIII.
Активований фактор згортання VIII діє як ко-фактор для активації фактора згортання IX, що прискорює утворення з фактора згортання X активованого фактора згортання X. Активований фактор згортання X перетворює протромбін на тромбін, який потім перетворює фібриноген на фібрин, в результаті утворюється
У пацієнтів, які страждають на гемофілію А, активність фактора згортання VIII значно зменшена, тому необхідно проведення замісної терапії.
Вплив регулярної планової профілактики на довгострокову захворюваність та смертність не відомий.
Мороктоког альфа не містить фактора Віллебранда і тому не показаний для лікування хвороби Віллебранда.
Фармакокінетика:
T1/2 препаратів фактора згортання VIII як виділених із плазми крові, так і рекомбінантних становить близько 12 год.
Показання активної речовини Moroctocog alfa:
Контроль та профілактика епізодів кровотечі та для профілактики кровотечі при хірургічних втручаннях у пацієнтів з гемофілією А (спадковий дефіцит фактора згортання VIII або класична гемофілія).
Мороктоког альфа може бути ефективним при лікуванні гемофілії А у деяких пацієнтів з наявністю інгібіторів фактора згортання VIII.
Режим дозування:
Мороктоког альфа вводять внутрішньовенно у вигляді інфузії.
Необхідна доза розраховується за спеціальною формулою з урахуванням маси тіла пацієнта та бажаного рівня фактора згортання VIII.
Доза та тривалість лікування залежать від ступеня тяжкості дефіциту фактора згортання VIII, локалізації та ступеня вираженості кровотечі та клінічного стану пацієнта. Для визначення клінічної відповіді на лікування слід здійснити титрування дози.
Для короткострокової планової профілактики з метою зменшення частоти спонтанних м'язово-скелетних кровотеч у пацієнтів з гемофілією А мороктоког альфа слід вводити щонайменше 2 рази на тиждень. У деяких випадках, особливо у дітей, можуть знадобитися більш короткі інтервали між введеннями або вищі дози мороктокога альфа. У клінічних дослідженнях середня доза для планової профілактики у пацієнтів віком 8-73 років склала 29±11 МО/кг, у пацієнтів віком від 1 місяця до 52 місяців - 53±22 МО/кг.
При епізодах кровотечі або при хірургічних втручаннях дозу встановлюють індивідуально, залежно від локалізації та ступеня кровотечі, від обсягу операції, необхідного рівня фактора згортання VIII у плазмі.
Пацієнтам, які отримують мороктоког альфа, потрібен ретельний моніторинг виявлення інгібіторів фактора згортання VIII. Якщо при відповідній дозі мороктокога альфа не вдається досягти очікуваної активності фактора згортання VIII у плазмі, або контролю кровотечі, слід провести аналіз на наявність інгібітора фактора згортання VIII. Якщо вміст інгібітору відповідає значенню < 10 одиниць Бетезда, додаткове введення мороктокога альфа може нейтралізувати інгібітор. При вмісті інгібітору > 10 одиниць терапія Бетезда фактором VIII може бути неефективною.
Побічна дія:
Інфузійні реакції: можливо, головний біль, лихоманка, озноб, нудота, блювання, летаргія, прояви алергічних реакцій.
З боку системи згортання крові: кровотеча.
Серцево-судинна система: артеріальна гіпотензія, вазодилатація.
З боку травної системи: нудота, блювання, анорексія, діарея, кровотеча із шлунково-кишкового тракту, підвищення активності АСТ, АЛТ, підвищення вмісту білірубіну в крові.
Імунологічні реакції: поява інгібітора фактора згортання VIII, поява антитіл до фактора згортання VIII, клітин яєчника китайського хом'ячка, мишачого IgG.
З боку нервової системи: запаморочення, сонливість.
З боку дихальної системи: диспное, риніт.
Дерматологічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, гіпергідроз.
З боку органів чуття: порушення смаку.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, підвищення активності КФК у крові.
З боку сечовидільної системи: інфекції сечовивідних шляхів.
З боку організму загалом: астенія, лихоманка, озноб, біль голови.
Місцеві реакції: біль у місці ін'єкції, біль у животі, інфікування катетера, тромбоз катетера, втрата катетера, набряк, лихоманка, біль, інфікування місця інфузії.
Протипоказання до застосування:
Підвищена чутливість до мороктокога альфа, до мишачих білків, до білків китайського хом'ячка.
Застосування при вагітності та годуванні груддю:
Експериментальних та клінічних досліджень безпеки застосування мороктокога альфа при вагітності та в період лактації не проводилося. Застосування мороктокога альфа при вагітності та в період лактації можливе лише за наявності суворих показань та після оцінки очікуваної користі та ризику терапії для матері та плода.
Застосування у пацієнтів похилого віку:
У пациентов пожилого возраста дозу мороктокога альфа следует подбирать индивидуально.
Особливі вказівки:
Лікування мороктокогом альфа проводиться під наглядом лікаря, що має досвід лікування гемофілії А, та під ретельним контролем зсідання крові (активності фактора зсідання VIII у плазмі), особливо при хірургічному втручанні.
Як і при застосуванні будь-якого білкового препарату, при введенні мороктокога альфа можливий розвиток реакцій підвищеної чутливості, включаючи місцеву та генералізовану кропив'янку, тяжкість у грудях, гіпотензію, утруднення дихання, анафілаксію.
При розвитку будь-яких побічних реакцій у зв'язку із запровадженням мороктокога альфа лікування слід негайно припинити.
Також як при застосуванні інших препаратів фактора зсідання VIII, при лікуванні мороктокогом альфа слід контролювати наявність інгібіторів та визначати їх кількість в одиницях Бетезда, використовуючи відповідні біологічні тести.
Мороктоког альфа містить слідові кількості мишачого білка та білка китайського хом'ячка, тому в період лікування слід враховувати можливість розвитку алергічних реакцій на відповідні білки ссавців.
У мікроядерних тестах на мишах показано відсутність мутагенного потенціалу у мороктокога альфа. Інших досліджень на мутагенність, досліджень канцерогенності та впливу на фертильність не проводилося.
У пацієнтів похилого віку, як і в інших вікових групах, дозу мороктокога альфа слід підбирати індивідуально.