Хітозан

Хітозан

Хітозан - аміносахар, похідне лінійного полісахариду, його молекули складаються з випадково пов'язаних β-(1-4) D-глюкозамінових ланок та N-ацетил-D-глюкозамін. Одним із основних джерел отримання хітозаніну є панцирі ракоподібних.

Одним з основних джерел отримання хітозаніну є панцирі червононогих крабів або нижчі гриби, з них видаляють ацил (карбонове з'єднання), який надає жорсткості хітину. Вперше Хітозан був отриманий у далекому 1859 професором С. Роже.

Застосування:

Хітозан має безліч різних властивостей, завдяки яким його можна застосувати у дуже великій кількості різних галузей. Його використовують у вигляді корму для тварин, для виготовлення продуктів харчування, косметики, а також застосовують у біомедичній медицині.

Похідні хітину (водорозчинні) найчастіше використовують у засобах для схуднення. Хітозан може певною мірою пов'язати молекули жиру в травному тракті. Жир, який був пов'язаний з Хітозаном, не засвоюється, а просто виводиться з організму людини. Його так само використовують для того, щоб покращити холестериновий обмін. Але все ж таки дослідження показало, що використовувати хітозан при ожирінні не ефективно.

У 1970-х роках вперше хітозан спробували застосувати для загоєння ран, серед яких опіки. Під час дослідження було встановлено, що хітозан має антимікробну активність, він може поглинути біологічні рідини і допомагати при регенерації тканин. При створенні хірургічних матеріалів, що саморозвиваються, використовували волокноутворюючих здібностей хітину. Ними користуються заміни кровоносних судин, шлангів, катетерів.

Крім того, модифіковані форми хітозину почали застосовувати як гемостатики (кровоспинні) засоби. Сьогодні гемостатики з хітину застосовують у службах швидкої допомоги, а також службах порятунку, крім того, в армії США та деяких європейських країнах. Одним із гемостатичних препаратів із хітину є препарат Celox.